Банкрутство фізичних осіб в Україні. Реалії та перспективи!

На розгляд Верховної Ради України внесено законопроект «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом». Даний проект передбачає декілька варіантів погодження інтересів боржника та кредиторів, а саме: реструктуризація боргу перед кредиторами, строк якої за загальним правилом не може перевищувати 3 роки; оголошення фізичної особи банкрутом та укладення мирової угоди.
Звернутися до суду із заявою про порушення провадження про банкрутство вправі як боржник, так і кредитори.
Варто відзначити, що із набранням даним законопроектом законної сили, боржник буде зацікавленим звернутися до суду із відповідною заявою, оскільки зупиняється нарахування штрафів, неустойки; не застосовується індекс інфляції; зупиняються усі види виконавчих проваджень стосовно боржника; а також зупиняється виконання будь-яких зобов’язань такою особою.
Ще одним позитивним моментом прийняття Закону України «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом» є те, що суб’єктом, котрому належить ключова роль у даній процедурі є суд. Саме суддя вживає заходів забезпечення позову та виявлення майна боржника, затверджує план реструктуризації та мирову угоду між сторонами, виносить ухвалу про початок процедури банкрутства тощо. Для прикладу, суд може затвердити план реструктуризації, навіть у тому випадку, якщо такий не схвалений кредиторами або ж змінити його зміст.
Однак, незважаючи на позитивні аспекти даного законопроекту все ж варто звернути увагу на певні обмеження, яких зазнає боржник. Так, боржник, а також члени його сім’ї, повинні отримати згоду суду укладати будь-які угоди щодо відчуження належного йому (їм) майна. Договори про відчуження майна, які укладені боржником протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство можуть бути визнані недійсними.
У випадку затвердження плану реструктуризації судом, важливе значення має також правильне переоформлення відносин між боржником та кожним з кредиторів зокрема, наприклад, укладення додаткової угоди до Кредитного договору, який був укладений між фінансовою установою та боржником з метою визначення нових строків та розмір погашення боргу.
Особливу увагу варто приділити також нормі, яка визначає умови порушення справи про банкрутство. Однією із таких є безспірність заборгованості. Таке законодавче формулювання потребує більш детальної регламентації, оскільки у майбутньому може стати приводом для зловживань як збоку кредиторів, так і боржників.
Сказане свідчить про те, що прийняття Закону України «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом» дозволило б вирішити чимало фінансових проблем фізичних осіб, особливо тих, котрі сьогодні пов’язані борговими зобов’язаннями в іноземній валюті з фінансовими установами.